Розділ 6: Ціна корони
Феєрверки догоріли, залишивши в небі лише гіркий присмак пороху та сизий дим. Голос короля прогримів над терасою, оголошуючи про майбутні заручини принца Еріка та леді Селести де Монтегю. Натовп вибухнув аплодисментами, а я відчула, як світ навколо мене розсипається на друзки.
Батько Селести тріумфально стиснув мій лікоть. Його план спрацював. Тепер я — майбутня королева, принаймні в очах закону. І це означало, що я більше не належу собі.
Мене не відпустили додому. За етикетом, наречена принца мала провести першу ніч після оголошення в палаці, під наглядом королівських дам.
— Ходімо, — Ерік підійшов до мене, коли гості почали розходитися. Його голос був позбавлений емоцій, але очі горіли дивним світлом. — Я особисто проведу свою наречену до її нових покоїв.
Розмова за зачиненими дверима
Ми йшли мовчки. Кожен крок моїх підборів по мармуру відбивався в моїй голові як удар молота. Коли важкі дубові двері покоїв нареченої зачинилися за нами, Ерік одним різким рухом повернув засув.
Ерік зачинив двері й просто стояв, притулившись до них спиною. Він виглядав не як переможець, а як людина, у якої страшенно болить голова. Я ж стояла посеред кімнати, відчуваючи, як під важкою сукнею тіло тремтить від люті.
— І довго ти збирався на це дивитися? — я першою порушила тишу. Голос був хрипким, без жодних реверансів. — Як твій майбутній тесть мало не ламає мені руку, щоб я не втекла?
Ерік нарешті підняв очі. У них не було злості, лише якась холодна втома. — Якби я втрутився, він би тебе просто потягнув у карету і забив до смерті десь у підвалі свого маєтку. А так ти тут. У теплі. Золото в кишені не тисне?
Я смикнула плечем, скидаючи туфлі, які нещадно тиснули. — Ти ж знав, що я не вона. З самого початку знав. Чого мовчав? Чекав зручного моменту, щоб притиснути?
— Чекав, поки ти сама себе видаси, — він відійшов від дверей і сів у крісло, розтягуючи краватку. — Але ти виявилася напрочуд впертою. Селеста б уже тричі знепритомніла, а ти... ти в карти королеву обіграла. Ти хоч розумієш, що це було максимально підозріло?
— Я просто хотіла звалити звідси! — я підійшла ближче, розмахуючи руками. — У мене був план, була карета, було життя попереду! А тепер що? Ти оголосив про заручини. Ти прикував мене до цього замку!
Ерік раптом встав. Він був набагато вищим, і його тінь накрила мене. — Твоя карета поїхала ще годину тому, Еліс. Чи як там тебе насправді? Справжня Селеста зараз десь на кордоні, і їй плювати, що тебе повісять за її гріхи.